Історія Музею

Група науковців та старожилів міста біля будинку, де народилась Леся Українка, 1929 р.
Група науковців та старожилів міста біля будинку, де народилась Леся Українка, 1929 р.

Історія музею бере свій початок від 1 серпня 1963 року, коли з нагоди 50-річчя з дня пам’яті Лесі Українки у будинку №94 по вул. Карла Маркса відкрили музей-бібліотеку і встановили погруддя поетеси. Бібліотека була філіалом міської дитячої бібліотеки № 2.

Унікальність будинку  в тому, що 25 лютого (13 лютого за старим стилем) 1871 року в ньому народилася Лариса Петрівна Косач, яка увійшла в історію під псевдонімом Леся Українка. Цей «невеличкий домочок» сім’я Косачів наймала у міщан Окружків упродовж 1870–1873 рр.

Роман Якович Герасимчук
Роман Якович Герасимчук

Ще задовго до відкриття музею на приміщенні з’явилася меморіальна дошка на честь Лесі Українки. Про це потурбувалася її мати Олена Пчілка, яка 1928 року з науковою метою відвідала Новоград-Волинський (Звягель).

Зі спогадів Р. Я. Герасимчука, який проживав у цьому будинку у 1924–1932 рр.: «В час мого проживання в 1928 році у червні місяці з’явилася до нас старенька жінка з двома юнаками — хлопчиком і дівчиною, очевидно внуками, назвала себе матір’ю Лесі Українки і попросила дозволу приходити до нас два-три дні, як вона висловилась, відпочити по парі годин. Прохання її задоволено було нами з приємністю.

В часи її перебування у нас за чашкою чаю в розмові вона сказала: «От я за власним смаком обрала будинок, що належав міщанину Окружко над річкою Случ, куди ми переселилися, з вікон якого відкривався чудовий пейзаж і річка та зелений парк поміщика Мезенцева… Оглянувши приміщення, вона зупинилася в кімнаті, де була наша спочивальня, в якій стояв комод під вікном, по боках дві кроваті, а з боку гардеробна шафа, вона сказала, що отака мебля була і у нас, у цій спочивальні, і тут родилася Леся…».

«Казали нам пізніше звягельчани, — згадувала Ольга Косач-Кривинюк, — що на домі Окружка після тих наших одвідин і за вказівкою матері нашої прибито меморіальну дошку».

Будинок, в якому народилася Леся Українка. Фото в журналі «Нові дні», травень 1959 р.
Будинок, в якому народилася Леся Українка. Фото в журналі «Нові дні», травень 1959 р.

Ініціаторами заснування музею стали громадськість міста і шанувальники творчості Лесі Українки. Першим керівником була Челядіна Світлана Олексіївна, після неї — Іванова Ольга Андріївна. З 1965 року заклад очолює Віра Омелянівна Римська.

До 1970 року музей існував як народний, експозиція будувалася на фотознімках і документах.

Згідно з наказом Міністерства культури від 11 вересня 1970 року створено літературно-меморіальний музей на правах відділу Житомирського обласного краєзнавчого музею.

На фасаді будинку встановили меморіальну дошку (авторка Галина Кальченко), на подвір'ї — скульптурне погруддя поетеси (авторка Валентина Дяченко). Урочисте відкриття музею відбулося 25 лютого 1971 року. У цей день Анатолій Софронов та Олесь Гончар посадили біля музею дуб і березу, які ростуть й донині.

В експозиції меморіального будинку представлено документи, картини, фотознімки, книги, меблі, рушники, особисті речі родини та її оточення, що відтворюють атмосферу життя сім’ї Косачів у Новограді-Волинському.

Літературну експозицію розміщено у кімнаті — добудові 1903 року, зробленій Вейкером, винокуром поміщика Б. С. Мезенцева. У ній представлено матеріали про життя і творчість Лесі Українки. Цінними є прижиттєві видання творів поетеси.

У 1985 році було відведено під музей частину сусіднього будиноку (колись в ньому проживали міщани Окружки) по вул. Карла Маркса, 92. У 1988 році повністю відселено мешканців, усе приміщення передано музею. У ньому було розміщено відділ вшанування пам’яті поетеси, який з’єднали з меморіальним будинком перехідною галереєю.

У 1992 році художники В. Іванов і Г. Кирилов створили діораму «Лісова пісня».

В окремому залі відділу вшанування, літературній світлиці, відбуваються музейні заходи і виставки. Традиційним є літературно-музичне засідання «Плеяда паростків Лесиного краю», започатковане у 1972 році.

Наукову допомогу у відтворенні Лесиної домівки надавав Інститут літератури НАН України ім. Т. Г. Шевченка: Мірошниченко Л. П., Третяченко Т. Г., Диба А. Г., Гальченко С. А., Скупейко Л. У., Жулинський М. Г., Штонь Г. М. Оформляли експозицію художники-декоратори В. Іванов, Г. Кирилов, С. Раєвський, П. Чайка, В. Прищенко, С. Кисляченко, А. Задорожний, К. Камишний, В. Шкуринський, Ю. Каргаполов.

Музейна експозиція оновлювалася у 1990-х рр.

8 лютому 2018 року Верховна Рада прийняла постанову «Про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки». У плані заходів щодо урочистого відзначення цієї події на державному рівні Кабінету Міністрів України рекомендовано передбачити ряд заходів, серед яких — здійснення реконструкції та розширення площі літературно-меморіального музею Лесі Українки.

До 150-річного ювілею Лесі Українки у музеї провели поточний ремонт приміщення, прилеглої території і реекспозицію меморіальної частини. Участь в оновленні і оформленні експозиції брали наукові співробітники Музею Лесі Українки, Р. Насонов, директор Житомирського обласного краєзнавчого музею, Ю. Каплун, заступник директора з наукової роботи, О. Бердичевський, заступник директора з господарської частини, Анатолій Гайдамака, Заслужений художник України, та ін.

До кінця 2021 року заплановано завершити реекспозицію відділу вшанування пам’яті Лесі Українки.